Register with your social account
Общо: 7 песни, страница: 1
Сяде сонце, забагріє ватра, Дивні тіні, почнуть ся збирати. Випливають наче із туману, І гукають: "Слово Отаману!" - Перше слово мовлю перед вами, За тих браттів, що уже не з нами, В справах - славні, духом - дужі, Упокій, Господи їх душі! Аркана! Станові
Соромно, братчику, глянути у віченьки, Від рідної матері відмовитись словом, Відмахнутись рукою від хліба та солі Соромно, братчику... Де тебе носить, якими вітрами В якому такому Чікаго? На тім краю світу завжди було інакше, А в нас Боже літо, день народ
День і ніч… До пізнання таємниці народження мого День і ніч До моїх небесних птахів залишається День і Ніч Зліт і падіння, Весна і знову Осінь День і Ніч Зоряний погляд твоїх дитячих очей День і Ніч Я не побачу, я вже не побачу… День і Ніч Я
Стій, мій коню, стій Я перехрещуся, вклонюся землі святій Грій, Ярило, грій, проростай, колосися, пшенице, зрій Стань, мій коню, стань Що за чорні хвости вітер в небо звів. В цю ранішню рань Це не запах печених хлібів… Це смерть, я ії впізнаю, це в
Викинь за вітром всі мої пісні, Стримай попіл часу у своїх долонях, Що гріють серце моє на весні, Ти моя матір, ти моя доня. Колір волосся - руде від природи, Погляд вовчиці, загнаної в пастку. Думка за думкою виходять з моди, Я схилюсь на коліна, розкажи
За ранковою росою - Я з тобою, я з тобою. Закружляла просто неба, Стали зорі так, як треба, Стала осінь на порозі, Це моє життя в дорозі - Кличе, кличе. За небесною сурмою - Я з тобою, я з тобою. Не сидиться мені тихо, Чую крики, бачу лихо, Прокидаюся зне
Стріляли, зрештою, свої... ...в квітні були зняті мої вірші у "Зміні", зарізані у "Жовтні", потім надійшли гарбузи з "Дніпра", "Вітчизни". (з щоденника Василя Симоненка, 3.09.1963р.)< Таки прострелений словами У пружні груди й навздогін - Як по землі з
