Сяде сонце, забагріє ватра,
Дивні тіні, почнуть ся збирати.
Випливають наче із туману,
І гукають: "Слово Отаману!"
- Перше слово мовлю перед вами,
За тих браттів, що уже не з нами,
В справах - славні, духом - дужі,
Упокій, Господи їх душі!
Аркана!
Становімось браття в коло!
Аркана!
Мужній погляд, вільне слово!
Аркана! Аркана!
- Друге слово, мовлю за тих браттів,
Що забули рідних батька й мати,
Що шукають заходу та сходу,
І не знають рідного народу.
Аркана!
Становімось браття в коло!
Аркана!
Мужній погляд, вільне слово!
Аркана! Аркана!
- Третє слово мовлю за вас браття,
Хто зі мною ділить це багаття,
Хто сміливий, справі вірний,
Той щасливий, хто нескірний.
Аркана!
Становімось браття в коло!
Аркана!
Мужній погляд, вільне слово!
Аркана! Аркана!
