Давай виключим свiтло i будем мовчати
Про то, що не можна словами сказати.
Не можна писати, неможливо зiграти -
А тiльки мовчати, тихенько мовчати.
Давай мовчати про то, шо дiвчата
Не вмiють сховати, не можуть спати.
Давай про мене i про тебе мовчати;
Мовчати, аж поки не захочем кричати.
Мiсяць впав i темно в кiмнатi,
Як добре, що ти навчилась мовчати -
Про то, що нiколи не змогла би збрехати,
Про то, що нiколи менi не спитатись.
Ми будем з тобою у лiжку лежати -
Лежати, як снiг, водою стiкати.
Ми будемо жадно свої сльози ковтати,
А з ними слова, яких не сказати.
Давай помовчу тобi просто на вушко,
Холодною стала чаєва кружка.
А ми ще маєм про що помовчати,
А ми ще маєм про що полежати.
Як свiтло проб'ється через нашi штори,
Ми знову з тобою, як снiг заговорим.
А поки ще темно є в нашiй кiмнатi.
Давай з тобою будем просто...
Мовчати.
Мовчати.
