ай білий світ і нас побачить,
Узнає, скільки нас тут є.
Не треба більше смутком й плачем
Засіювать життя своє.
Ми кращої достойні долі,
Бо волю в серці берегли.
Хай хвилі злості та сваволі
Не б'ють об наші береги.
Приспів:
Вставаймо, браття-українці,
Здіймаймося на повен зріст.
Вставаймо всі, не поодинці,
Щоб завиднілося ускрізь.
Вставаймо, браття-українці,
З'єднавши помисли свої,
Ми в рідній хаті - не чужинці,
Ми в рідній хаті - хазяї.
Хіба в нас вичахла відвага,
Святий вогонь в душі погас?
Під майвом пращурського стяга
Нехай Господь єднає нас.
І хай світліють наші лиця,
Відчувши віри передзвін.
Вставаймо, браття-українці,
Вже час вставати із колін.
Приспів.
